Кафедра інформатики КПНУ ім. І. Огієнка

Studies in tota vita

Освітній ступінь «бакалавр»

3 курс

СУЧАСНІ КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДНИХ СИСТЕМ
(V семестр (залік))

Метою вивчення даної навчальної дисципліни є формування у студентів уявлення про методи та вироблення навиків дослідження за допомогою персонального комп’ютера об’єктів та процесів, що описуються складними та гіперскладними математичними моделями.

Навчальна дисципліна пов’язана з такими дисциплінами як комп’ютерне та математичне моделювання, програмування, чисельні методи, аналіз даних на комп’ютері тощо.

На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:

  • розуміння технологічних підходів формування моделей складних систем;
  • розуміння понять: адекватність моделей, апроксимація моделей, оцінка точності;
  • вміння проводити комп’ютерні експерименти;
  • вміння визначати підвищення і зниження ефективності управління досліджуваних процесів.
  • Сфера реалізації компетентностей під час працевлаштування: робота менеджером, консультантом, трудова діяльність, пов’язана з роботою на комп’ютері.

Зміст навчальної дисципліни:

  • Тема 1. Основні типи моделей. Механізми апроксимації моделей.
  • Тема 2. Сучасні методи і алгоритми дослідження складних систем
  • Тема 3. Сучасні методології проведення комп’ютерних експериментів.
  • Тема 4. Основні підходи до аналізу результатів комп’ютерних експериментів.

Обсяг вивчення навчальної дисципліни: 4 кредити ЄТКС, 120 годин, 40 аудиторних годин, 80 годин самостійної та індивідуальної роботи.

Форма підсумкового контролю – залік.

Інформація про науково-педагогічних працівників, які забезпечуватимуть викладання навчальної дисципліни:

  • Щирба Віктор Самуїлович, кандидат фізико-математичних наук, доцент, професор кафедри інформатики.

Перелік основної літератури:

  1. Березина Л.Ю. Графы и их применение. – М. : Просвещение, 1979. – 144 с.
  2. Гутер Р. С., Овчинский Б. В. Элементы численного анализа и математической обработки результатов опыта. — М.: 1970. — 432 с.
  3. Демидович Б. П., Марон И. А., Шувалова Э. З. Численные методы анализа. — М.: Наука, 1967.
  4. Калиткин Н. Н. Численные методы. — М.: Наука, 1978. — 512 с.
  5. Мястковська М.О. Чисельні методи розв’язування задач великої розмірності: навчально-методичний посібник / М.О. Мястковська, В.С. Щирба, О.В. Щирба. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2015. – 67 с.
  6. Мястковська М.О., Щирба В.С., Щирба О.В. Лабораторний практикум з методів обчислень: навчально-методичний посібник – Кам’янець-Подільський : Кам’янець--Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2015.

РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ОЛІМПІАДНИХ ЗАДАЧ З ІНФОРМАТИКИ
(VI семестр (залік))

Мета курсу — створення міцного фундаменту математичної освіти фахівця; вивчення основних методів розв’язування олімпіадних задач; розвиток навичок творчого дослідження та математичного моделювання різних задач.

На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:

  • інтегральних: формування у студентів навичок розв’язування нестандартних практичних задач; вміння оцінювати рівень складності завдань;
  • загальних: використання методів та підходів до розв’язування конкретних практичних задач;
  • спеціальних: здатність обґрунтовувати кожний етап розв’язування задачі; обирати оптимальний шлях розв’язування олімпіадних задач; аналіз способів застосування базових алгоритмічних підходів щодо задач підвищеної складності.

Зміст дисципліни

Структури даних

  1. Поняття динамічних та статичних структур даних.
  2. Статичні структури даних. Масиви. Рядкові величини.
  3. Динамічні структури даних.

Алгоритми пошуку.

  1. Алгоритми пошуку.
  2. Оптимальний пошук. Аналіз оптимальності.

Алгоритми сортування

  1. Сортування масивів даних.
  2. Методи сортування. Аналіз оптимальності.
  3. Методи сортування надвеликих структур даних.

Алгоритми роботи з матрицями.

  1. Алгоритми обходу матриць.
  2. Алгоритми пошуку оптимального шляху.
  3. Використання масивів для довгої арифметики.

Алгоритми роботи з рядковими величинами

  1. Графи та їх застосування.
  2. Використання графів у комбінаторних задачах.
  3. Використання графів для пошуку оптимального розв’язку.

Обсяг. Дисципліна викладається у межах 4 кредитів, 120 годин, із них аудиторних — 40 годин ( 20 годин лекційних, 20 години практичних робіт, самостійна робота — 80 годин.)

Підсумковий контроль. Формою підсумкового контролю є залік.

Викладач:

  • Понеділок Вадим Віталійович, старший викладач кафедри інформатики.

4 курс

ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ (КІБЕРБЕЗПЕКА, ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА)(VII семестр (залік))

Мета курсу — надання студентам розуміння актуальності та важливості питання захисту інформації, ознайомлення із прийомами та методами виявлення зовнішніх втручань в інформаційних системах та боротьби із ними.

На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:

  • інтегральних:
    - ознайомлення із поняттям захисту інформації та інформаційної безпеки;
    - ознайомлення із відомостями про сучасні принципи забезпечення заданого рівня інформаційної безпеки;
    - ознайомлення з відомостями про основи комп'ютерної криптографії та стеганографії.
  • загальних:
    - отримання відомостей про основні методи і засоби захисту інформації;
    - отримання уявлення основи проектування систем захисту;
    - отримання відомостей про основи нормативно-правових знань з захисту інформації.
  • спеціальних (фахових і наукових):
    - уміння використовувати методи і засоби захисту;
    - уміння використовувати нормативно-правові знання із галузі захисту інформації;
    - уміння теоретично адекватно оцінювати необхідність застосування методів превентивних заходів захисту інформації;
    - практично вибирати максимально продуктивні методи забезпечення рівня інформаційної безпеки.

Зміст дисципліни

Вивчення дисципліни передбачає наступні теми:

  1. Основи інформаційної безпеки.
  2. Класифікація загроз.
  3. Засоби антивірусного захисту інформації.
  4. Захист авторського права та інтелектуальної власності в Україні.
  5. Системний підхід до захисту інформації.
  6. Рівні захисту інформаційних систем.
  7. Стандарти і нормативне забезпечення захисту інформації.
  8. Криптографічні методи захисту інформації.
  9. Інфраструктура відкритого ключа. Цифровий підпис.
  10. Основи інформаційної безпеки у соціальних мережах.

Обсяг. Дисципліна викладається у межах 4 кредитів, 120 годин, із них аудиторних — 40 годин:

  • 20 годин – лекційні заняття;
  • 20 годин – практичні заняття;
  • 80 годин – самостійна робота

Підсумковий контроль. Формою підсумкового контролю є залік.

Викладач:

  • Слободянюк Олександр Васильович, кандидат технічних наук, доцент кафедри інформатики.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ
(VIII семестр (залік))

Мета курсу — ознайомити студентів з основними підходами до вирішення інтелектуальних задач; сформувати освоєння основних принципів побудови та функціонування інтелектуальних систем; виробити навички та вміння по вибору методів та алгоритмів для вирішення типових інтелектуальних задач.

На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:

  • інтегральних: розуміння базових концепції та загальної характеристики інтелектуальних систем, основні класичні підходи до вирішення типових інтелектуальних задач, основи моделювання та представлення знань (фреймові, семантичні логічні моделі), основи формалізації експертних знань та основні принципи створення та функціонування експертних систем, основні методи розпізнавання образів;
  • загальних: навички використання принципів та методів застосування існуючих інтелектуальних інформаційних систем; основних напрямків розвитку інтелектуальних систем; моделей представлення знань; моделей представлення знань для створення експертних систем;
  • спеціальних: формалізувати знання за допомогою різних способів представлення знань, розробляти модульну інтелектуальну систему на модельному та концептуальному рівні, проектувати інтелектуальні системи, експертні системи, бази знань використовувати інтелектуальні системи для вирішення прикладних завдань у різних предметних сферах.

Зміст дисципліни

Предмет та базові поняття інтелектуальних систем. Моделі подання знань

Інтелектуальні системи: основні поняття, історія розвитку та прикладні аспекти; представлення та обробка знань в ІС; логічні моделі представлення знань; основи мови Пролог; продукційні системи; задання знань семантичними мережами; фреймові моделі представлення знань.

Структури та стратегії пошуку в просторі станів. Основні моделі розпізнавання образів

Планування в просторі станів; евристичний пошук; ігрові задачі; принципи розпізнавання образів в просторі ознак; синтаксичні методи розпізнавання; експертні системи: поняття, області застосування, перспективи.

Обсяг. Дисципліна викладається у межах 4 кредитів, 120 годин, із них аудиторних — 40 годин ( 20 годин лекційних, 20 години практичних робіт, самостійна робота — 80 годин.)

Підсумковий контроль. Формою підсумкового контролю є залік.

Викладач:

  • Понеділок Вадим Віталійович, старший викладач кафедри інформатики.