Кафедра інформатики КПНУ ім. І. Огієнка

Studies in tota vita

Освітній ступінь «бакалавр»

2 курс

Всі спеціальності

ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ (III семестр (залік))

Метою вивчення навчальної дисципліни “Історія обчислювальної техніки” є створення міцного фундаменту освіти через поглиблення розуміння історичних умов виникнення та розвитку обчислювальної техніки, підвищення інтересу до різних розділів інформатики. “Історія обчислювальної техніки” є логічним продовженням вивчення дисциплін циклу професійної підготовки.

Вивчення дисципліни спрямоване на формування таких компетентностей: знання історичних періодів розвитку комп’ютерних наук та інформаційних технологій, основних представників різних наукових шкіл, поколінь ЕОМ, перспектив розвитку технічних засобів та інформаційних технологій. Компетентності, набуті у процесі вивчення дисципліни «Історія обчислювальної техніки», сприятимуть підвищенню інтересу до вивчення фахових дисциплін, високій конкурентоспроможності випускників.

Зміст навчальної дисципліни складається з одного модуля, який структуровано за такими темами:

  1. Немеханічні обчислювальні пристрої.
  2. Перші арифметичні машини.
  3. Розвиток обчислювальної техніки в XX ст.
  4. Історія інформаційних технологій в Україні.
  5. Сучасний стан та перспективи розвитку.

Обсяг вивчення навчальної дисципліни: кількість кредитів ЄКТС – 4, загальна кількість годин – 120, із них: аудиторних – 40 годин (20 годин лекційних, 20 годин практичних занять), самостійна робота – 80 годин.

Форма підсумкового контролю – залік.

Викладання дисципліни забезпечують:

  • Пилипюк Тетяна Михайлівна, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри інформатики;
  • Кух Оксана Михайлівна, асистент кафедри інформатики.

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ (ІV семестр (залік))

Мета курсу — формування в студентів сучасного рівня інформаційної та комп’ютерної культури, набуття практичних навичок застосування інформаційних технологій в професійній діяльності; підготовка студентів як фахівців для розвитку інформаційного суспільства.

На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:

  • інтегральних: формування в студентів культури роботи в інформаційних середовищах, що сприяє високій конкурентоспроможності випускників на українському і європейському ринку праці; вміння критично оцінювати інформацію, що одержана з різних джерел інформаційного середовища;
  • загальних: навички використання програмних засобів різного спрямування і навички роботи в комп'ютерних мережах, уміння використовувати інтернет-ресурси, системи опрацювання текстових документів, системи електронного документообігу, системи супроводу публічних виступів;
  • спеціальних (фахових і наукових): здатність та розуміння можливостей інформаційних систем для планування і реалізації заходів спрямованих на вирішення проблемних ситуацій в сучасному інформаційному просторі; формування інструментарію ефективної організації вивчення фахових дисциплін засобами, що надають пакети прикладних програм; готовність використати сучасні досягнення науки і передових технологій в професійній діяльності.

Зміст дисципліни

ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЇ ТА РЕСУРСИ

Інтернет-технології та ресурси; методи організації навігації в мережі Інтернет; способи пошуку інформації на інформаційних ресурсах Інтернет; хмарні технології та їх використання; створення web-сайтів; оформлення Інтернет-документів; дизайн web-сторінок; автоматизації процесу створення web-сторінок. Блоги як різновиди web-сайтів, створення та ведення блогів.

ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТООБІГ

Електронні документи. Оформлення документів та їх реквізитів за державним стандартом. Технології автоматизованої обробки тексту. Створення, зберігання, пошук документів та шаблонів. Хмарні сервіси для спільної роботи над електронним документом. Технології комп’ютерного верстання. Сучасні засоби захисту інформації в системах електронного документообігу (програмні, технологічні, організаційні). Електронний цифровий підпис.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВІЗУАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Інтерактивні мультимедійні презентації з лінійною та нелінійною структурою. Засоби створення презентацій. Інфографіка. Ресурси, для створення інфографіки. Ментальні карти, їх створення та використання.

Обсяг. Дисципліна викладається у межах 4 кредитів, 120 годин, із них аудиторних — 40 годин ( 20 годин лекційних, 20 години лабораторних робіт), самостійна робота — 80 годин.

Підсумковий контроль. Формою підсумкового контролю є залік.

Викладачі:

  • Понеділок Вадим Віталійович, старший викладач кафедри інформатики;
  • Кух Оксана Михайлівна, асистент кафедри інформатики.

3 курс

KN1-B17, KNms1-B17

ЦИФРОВА ОБРОБКА ЗОБРАЖЕНЬ ТА МУЛЬТИМЕДІА(V семестр (залік))

Мета курсу – ознайомлення студентів із основними методами і технічними прийомами цифрової фільтрації, обробки і перетворень інформаційних даних в сучасних інформаційних системах реєстрації, накопичення, обробки і представлення даних, вивчення методів реалізації в інформаційних системах і на сучасних персональних комп'ютерах ефективних алгоритмів перетворення і аналізу інформаційних даних.

На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:

  • інтегральних:
    - ознайомлення із відомостями про сучасні принципи комп'ютерного кодування зображень, у тому числі методики колірного кодування;
    - ознайомлення з відомостями про основні алгоритми комп'ютерної обробки зображень і їх практичну цінність;
    - ознайомлення із відомостями про теорію цифрової обробки сигналів і методи обробки зображень.
  • загальних:
    - отримання відомостей про загальні принципи побудови комп'ютерних систем обробки зображень та сигналів, їх місце в комп'ютерних технологіях обробки інформації та проектування;
    - отримання уявлення про склад та архітектуру комп'ютерних систем обробки зображень та сигналів, методи їх проектування;
    - отримання відомостей про типові реалізації та методики застосування комп'ютерних систем обробки зображень та сигналів ;
    - ознайомлення із основними напрямками розвитку комп'ютерних технологій обробки зображень та сигналів.
  • спеціальних (фахових і наукових):
    - уміння використовувати методи і засоби комп'ютерної обробки зображень;
    - отримання навичок по реалізації математичних моделі обробки зображень у вигляді програмних модулів;
    - уміння теоретично адекватно оцінювати необхідність застосування методів обробки зображення;
    - практично вибирати максимально продуктивні методи обробки зображення.

Зміст дисципліни

Основи цифрових зображень

Моделі представлення зображень в цифровому вигляді. Кольорові зображення. Зорова система сприйняття зображень. Оцінка (критерії) якості цифрових зображень.

Методи обробки зображень

Методи покращення якості зображень. Геометричні перетворення зображень. Сегментація та розпізнавання образів. Стиснення відео даних.

Обсяг. Дисципліна викладається у межах 4 кредитів, 120 годин, із них аудиторних — 40 годин:

  • 20 годин – лекційні заняття;
  • 20 годин – практичні заняття;
  • 80 годин – самостійна робота

 

Підсумковий контроль. Формою підсумкового контролю є залік.

Викладач:

  • Слободянюк Олександр Васильович, кандидат технічних наук, доцент кафедри інформатики.

СУЧАСНІ КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДНИХ СИСТЕМ
(V семестр (залік))

Метою вивчення даної навчальної дисципліни є формування у студентів уявлення про методи та вироблення навиків дослідження за допомогою персонального комп’ютера об’єктів та процесів, що описуються складними та гіперскладними математичними моделями.

Навчальна дисципліна пов’язана з такими дисциплінами як комп’ютерне та математичне моделювання, програмування, чисельні методи, аналіз даних на комп’ютері тощо.

На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:

Сфера реалізації компетентностей під час працевлаштування: робота менеджером, консультантом, трудова діяльність, пов’язана з роботою на комп’ютері.

  • розуміння технологічних підходів формування моделей складних систем;
  • розуміння понять: адекватність моделей, апроксимація моделей, оцінка точності;
  • вміння проводити комп’ютерні експерименти;
  • вміння визначати підвищення і зниження ефективності управління досліджуваних процесів.

Зміст навчальної дисципліни:

  • Тема 1. Основні типи моделей. Механізми апроксимації моделей.
  • Тема 2. Сучасні методи і алгоритми дослідження складних систем
  • Тема 3. Сучасні методології проведення комп’ютерних експериментів.
  • Тема 4. Основні підходи до аналізу результатів комп’ютерних експериментів.

Обсяг вивчення навчальної дисципліни: 4 кредити ЄТКС, 120 годин, 40 аудиторних годин, 80 годин самостійної та індивідуальної роботи.

Форма підсумкового контролю – залік.

Інформація про науково-педагогічних працівників, які забезпечуватимуть викладання навчальної дисципліни:

  • Щирба Віктор Самуїлович, кандидат фізико-математичних наук, доцент, професор кафедри інформатики.

Перелік основної літератури:

  1. Березина Л.Ю. Графы и их применение. – М. : Просвещение, 1979. – 144 с.
  2. Гутер Р. С., Овчинский Б. В. Элементы численного анализа и математической обработки результатов опыта. — М.: 1970. — 432 с.
  3. Демидович Б. П., Марон И. А., Шувалова Э. З. Численные методы анализа. — М.: Наука, 1967.
  4. Калиткин Н. Н. Численные методы. — М.: Наука, 1978. — 512 с.
  5. Мястковська М.О. Чисельні методи розв’язування задач великої розмірності: навчально-методичний посібник / М.О. Мястковська, В.С. Щирба, О.В. Щирба. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2015. – 67 с.
  6. Мястковська М.О., Щирба В.С., Щирба О.В. Лабораторний практикум з методів обчислень: навчально-методичний посібник – Кам’янець-Подільський : Кам’янець--Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2015.

ВЕБ-ДИЗАЙН(VI семестр (залік))

Мета курсу – надання студентам відомості про методологічні та технологічні основи веб-дизайну, ознайомлення та вивчення засобів програмування веб-застосувань із використанням технологій HTML та CSS.

На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:

  • інтегральних:
    - ознайомлення із відомостями про теоретичні та практичні аспекти технологій веб-дизайну;
    - ознайомлення з відомостями про основи типи веб-дизайну, методології їх проектування та розробки сайтів.
  • загальних:
    - отримання відомостей про автоматизацію проектування процесів веб-дизайну;
    - отримання уявлення про сучасні клієнтські та серверні технології веб-розробки, що використовуються для створення веб-сайтів;
    - отримання відомостей про мову розмітки сторінок HTML версії 5.
  • спеціальних (фахових і наукових):
    - уміння використовувати інструментальні засоби розробки веб-ресурсів;
    - уміння використовувати технічні засоби інформаційних систем на основі веб-застосувань в предметній області;
    - уміння теоретично адекватно оцінювати необхідність застосування автоматизованих й інструментальних засобів створення веб-ресурсів.

Зміст дисципліни

Вивчення дисципліни передбачає наступні теми:

  1. Основні поняття та сучасні тенденції у веб-дизайні.
  2. Основи типографіки та колористики у веб-дизайні.
  3. Основи UI/UX проектування.
  4. Основи мови розмітки HTML.
  5. Форматування тексту. Списки. Таблиці. Зображення.
  6. Основи блочної верстки. Стилі.
  7. Технологій каскадних таблиць стилів CSS.
  8. Верстка макетів сторінок з шаблону.

Обсяг. Дисципліна викладається у межах 4 кредитів, 120 годин, із них аудиторних — 40 годин:

  • 20 годин – лекційні заняття;
  • 20 годин – практичні заняття;
  • 80 годин – самостійна робота

 

Підсумковий контроль. Формою підсумкового контролю є залік.

Викладач:

  • Слободянюк Олександр Васильович, кандидат технічних наук, доцент кафедри інформатики.
  • Грищук Віолетта Анатоліївна, асистент кафедри інформатики.

МОДЕЛІ І АЛГОРИТМИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ЗАДАЧАМИ ЛІНІЙНОГО ПРОГРАМУВАННЯ ВЕЛИКОЇ РОЗМІРНОСТІ
(VI семестр (залік))

Метою вивчення даної навчальної дисципліни є формування у студентів уявлення про методи дослідження складних процесів методами лінеаризації.

Навчальна дисципліна пов’язана з такими дисциплінами як методи оптимізації та апроксимації, комп’ютерне та математичне моделювання, програмування, чисельні методи, аналіз даних на комп’ютері тощо.

На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:

Сфера реалізації компетентностей під час працевлаштування: робота в консалтингових установах, трудова діяльність, пов’язана з робо-тою на комп’ютері.

  • розуміння технологій апроксимацій при формуванні моделей;
  • розуміння понять складних систем;
  • вміння проводити комп’ютерні експерименти;
  • вміння визначати критерії оптимальності досліджуваних процесів.

Зміст навчальної дисципліни:

  • Тема 1. Моделювання задач пошуку активних режимів, екологічних задач, задач динаміки тощо, які досліджують складні процеси.
  • Тема 2. Методи лінеаризації.
  • Тема 3. Лінійна оптимізація.
  • Тема 4. Методи внутрішньої точки.

Обсяг вивчення навчальної дисципліни: 4 кредити ЄТКС, 120 годин, 40 аудиторних годин, 80 годин самостійної та індивідуальної роботи.

Форма підсумкового контролю – залік.

Інформація про науково-педагогічних працівників, які забезпечуватимуть викладання навчальної дисципліни:

  • Щирба Віктор Самуїлович, кандидат фізико-математичних наук, доцент, професор кафедри інформатики.

Перелік основної літератури:

  1. Бейко І. В. Задачі, методи та алгоритми оптимізації / І.В. Бейко, П.М. Зінько, А.Г. Наконеч-ний. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет». 2012. – 799 с.
  2. Березина Л.Ю. Графы и их применение. – М. : Просвещение, 1979. – 144 с.
  3. Гаранжа В.А. Параллельная реализация метода ньютона для решения больших задач линей-ного программирования. / В.А. Гаранжа, А.И. Голиков, Ю.Г. Евтушенко, М.Х. Нгуен // Ж. вычисл. матем. и матем.физ. — 2009. —Т. 49, № 8.— С. 1369—1384
  4. Гутер Р. С., Овчинский Б. В. Элементы численного анализа и математической обработки результатов опыта. — М.: 1970. — 432 с.
  5. Щирба О. В. Побудова математичних моделей для обчислення фазових траєкторій літальних апаратів в умовах захисних маневрів / О.В. Щирба // Математичне та комп’ютерне моделювання. Серія: Технічні науки. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Подільський національний університет, 2016. – Вип. 13. – С. 201 – 212.

4 курс

KN1-B16

КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ
(VІІ семестр (залік))

Метою вивчення даної навчальної дисципліни є формування у студентів професійних знань, практичних умінь та навичок по моделюванню і аналізу ділових процесів, необхідних для успішної реалізації отриманих знань, навичок на практиці при проектуванні інформаційних систем підтримки ділових процесів в умовах застосування сучасних інформаційних технологій.

Навчальна дисципліна пов’язана з такими дисциплінами як математичне моделювання, програмування, методи оптимізації, статистика, економіка тощо.

Вивчення даної дисципліни надає наступні компетенції:

  • готовність до використання методів та інструментальних засобів дослідження об'єктів професійної діяльності.

 

Сфера реалізації компетентностей під час працевлаштування: робота менеджером, бізнес-аналітиком сфери торгівлі, трудова діяльність, пов’язана з роботою на комп’ютері.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

  • знати:
    • принципи процесного підходу до організації діяльності підприємств;
    • основи управління процесами, вдосконалення процесів;
    • основні підходи до моделювання бізнес-процесів;
    • методи аналізу бізнес-процесів та їх оточення;
  • уміти:
    • виділяти бізнес-процеси підприємства/установи;
    • описувати компоненти процесів і їх оточення;
    • будувати зовнішні, функціональні, подієві, об'єктні моделі процесів;
    • аналізувати бізнес-процеси і пропонувати рішення по їх вдосконаленню;
  • володіти:
    • навичками в моделюванні і аналізі існуючих бізнес-процесів, необхідних для участі в проектах по автоматизації бізнесу;
    • навичками в розробці вдосконалених бізнес-процесів, необхідних для участі в проектах по реінженерінгу бізнесу.

Зміст навчальної дисципліни:

ПРОЦЕСНИЙ ПІДХІД

Функціональний підхід. Необхідність нових підходів. Виникнення і розвиток процесного підходу: концепції CPI, TQM, BPR, BPM, міжнародні стандарти якості. Порівняння функціонального і процесного підходів. Оргструктура, орієнтована на процеси. Ролі та обов'язки власників процесів, власників ресурсів, операторів процесів. Переваги процесно-орієнтованих організацій. Визначення бізнес-процесу, властивості, принципи виділення. Основні елементи процесу і його оточення. Класифікація процесів.

МОДЕЛЮВАННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ

Поняття моделі. Види моделей. Мови опису моделей, вимоги до нотації. Основні аспекти діяльності організації і їх відображення в моделі. Структурні методології моделювання IDEF0, IDEF3, DFD. Об'єктно-орієнтоване моделювання бізнесу. Мова UML. Прецедентна та об’єктна моделі бізнесу. Мова SIMAN. Інтегрована методологія ARIS. Класифікація та порівняльний аналіз інструментальних засобів. Характеристика засобів BPWin, Rational Rose, Arena, ARIS.

АНАЛІЗ І ВДОСКОНАЛЕННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ

Класифікація видів аналізу. Вибір пріоритетних процесів, логічний аналіз, оцінка кроків. Функціонально-вартісний аналіз, аналіз динаміки. Поняття ризику, об'єкти, фактори ризику. Етапи управління ризиками. Аналіз і оцінка ризиків. Карта ризиків. Заходи щодо зниження ризиків. Технології вдосконалення процесів. Технологія реінжинірингу. Управління проектом щодо вдосконалення бізнес-процесу. Обов'язки учасників проекту.

Обсяг вивчення навчальної дисципліни: 4 кредити ЄТКС, 120 годин, 40 аудиторних годин, 80 годин самостійної та індивідуальної роботи.

Форма підсумкового контролю – залік.

Інформація про науково-педагогічних працівників, які забезпечуватимуть викладання навчальної дисципліни:

  • Іванюк Віталій Анатолійович, доцент кафедри інформатики, кандидат технічних наук, доцент;
  • Грищук Віолетта Анатоліївна, асистент кафедри інформатики.

Перелік основної літератури:

  1. Силич В.А., Силич М.П. Моделирование и анализ бизнес-процессов: учеб. пособие / В.А. Силич, М.П. Силич. — Томск: Изд-во Томск. гос. ун-та систем управления и радиоэлектроники, 2011. — 212 с.
  2. Пономаренко В. С. Теорія та практика моделювання бізнес-процесів : монографія / В. С. Пономаренко, С. В. Мінухін, С. В. Знахур. – Х. : Вид. ХНЕУ, 2013. – 244 с.

КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СКЛАДНИХ ДИНАМІЧНИХ СИСТЕМ
(VІІ семестр (залік))

Метою вивчення даної навчальної дисципліни є формування у студентів навичок застосування чисельних методів та математичних пакетів прикладних програм при моделюванні складних динамічних систем та розв’язуванні прикладних технічних задач; формування системи знань і умінь, пов'язаних з методологією побудови математичних і комп'ютерних моделей, з методами аналізу моделей; актуалізація міжпредметних знань, сприяючих розумінню особливостей комп'ютерного і математичного моделювання; ознайомлення з основними методами математичного і комп'ютерного моделювання та сферами їх застосувань; формування системи знань і умінь, необхідних для використання методів комп'ютерного і математичного моделювання в професійній області; забезпечення умов для активізації пізнавальної діяльності студентів і формування у них практичного досвіду застосування систем комп'ютерного моделювання в ході розв’язання прикладних завдань; навчити працювати колективно над проектами.

Навчальна дисципліна пов’язана з такими дисциплінами як математичне моделювання, програмування, методи оптимізації, математичний аналіз, диференціальні рівняння тощо.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

  • знати:
    • історію, сучасний стан і перспективи розвитку методів математичного моделювання динамічних систем;
    • суть і цілі математичного моделювання динамічних систем;
    • методи математичного опису динамічних об'єктів;
    • етапи побудови математичної і комп'ютерної моделей;
    • чисельні методи дослідження математичних моделей у формі звичайних диференціальних рівнянь та диференціальних рівнянь з частинними похідними;
    • технологію проведення чисельних експериментів;
    • застосування сучасних технологій для візуалізації отриманих розв’язків.
  • уміти:
    • поетапно будувати математичну модель заданого процесу;
    • проводити аналіз створеної математичної моделі;
    • визначити істотні характеристики і параметри досліджуваного процесу;
    • розробляти комп'ютерні моделі з використанням інтегрованих середовищ програмування;
    • правильно застосовувати способи чисельного розв’язування математичних моделей;
    • організовувати постановку чисельних експериментів при дослідженні явищ чи об’єктів;
    • використовувати різні методи чисельної реалізації математичних моделей;
    • аналізувати, синтезувати, оптимізувати комп’ютерні моделі;
    • оцінювати точність отриманих результатів; формувати звітну документацію проектів.

Зміст навчальної дисципліни:

Змістовий модуль 1. Комп’ютерне моделювання динамічних об’єктів із зосередженими параметрами.

Комп’ютерне моделювання руху тіла. Фундаментальні закони природи. Закон Ньютона. Вільне падіння тіла. Рух тіл з врахуванням тертя. Зліт ракети. Рух тіла, кинутого під кутом до горизонту.

Комп’ютерне моделювання коливальних процесів. Математичний маятник. Коливання маятника з тертям у точці підвісу. Вимушені коливання маятника. Періодична зміна довжини нитки підвісу. Фізичний маятник. Пружинний маятник.

Комп’ютерне моделювання руху небесних тіл. Закон Ньютона. Закони Кеплера. Рівняння руху планет. Задача трьох тіл.

Комп’ютерне моделювання хімічних реакцій. Основні поняття хімічної кінетики. Гомогенні та гетерогенні процеси. Моделювання реактора. Комп’ютерне моделювання складних реакцій.

Змістовий модуль 2. Комп’ютерне моделювання динамічних об’єктів з розподіленими параметрами.

Комп’ютерне моделювання теплопровідності. Параболічні рівняння. Задача теплопровідності в стержні. Теплопровідність в пластині. Апроксимаційні методи розв’язування параболічних рівнянь. Явні та неявні схеми.

Комп’ютерне моделювання коливання струни. Гіперболічні рівняння. Задача коливання металевого стержня. Коливання мембрани. Апроксимаційні методи розв’язування гіперболічних рівнянь. Явні та неявні схеми.

Обсяг вивчення навчальної дисципліни: 4 кредити ЄТКС, 120 годин, 40 аудиторних годин, 80 годин самостійної та індивідуальної роботи.

Форма підсумкового контролю – залік.

Інформація про науково-педагогічних працівників, які забезпечуватимуть викладання навчальної дисципліни:

  • Іванюк Віталій Анатолійович, доцент кафедри інформатики, кандидат технічних наук, доцент;
  • Грищук Віолетта Анатоліївна, асистент кафедри інформатики.

Перелік основної літератури:

  1. Бахвалов Н.С. Численные методы : учеб. пособие для вузов / Н.С. Бахвалов, Н.П. Жидков, Г.М. Кобельков. – М. : Наука, 1987. – 598 с.
  2. Бахрушин В.Є. Математичне моделювання : Навчальний посібник / В.Є. Бахрушин. – Запоріжжя : ГУ "ЗІДМУ", 2004. – 140 с.
  3. Давыдов Р.В. Комплекс лабораторных работ по курсу «Моделирование систем» / Р.В. Давыдов, А.Л. Истомин. – Ангарск : АГТА, 2003. – 64 с.
  4. Елизаров И.А. Моделирование систем : учебное пособие / И.А. Елизаров, Ю.Ф. Мартемьянов, А.Г. Схиртладзе, А.А. Третьяков. – Тамбов : Изд-во ФГБОУ ВПО «ТГТУ», 2011. – 96 с.
  5. Мусіяка В.Г. Основи чисельних методів механіки: Підручник / В.Г. Мусіяка. – К. : Вища освіта, 2004. – 240 с.
  6. Советов Б. Я., Яковлев С. А. Моделирование систем: Учеб. для вузов — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш. шк., 2001. — 343 с:
  7. Тарасевич Ю.Ю. Математическое и компьютерное моделирование. Вводный курс : Учебное пособие. – М. : Едиториал УРСС, 2004. – 152 с.
  8. Трусов П.В. Введение в математическое моделирование : учебное пособие / П.В Трусов. – М. : Логос, 2005. – 440 с.
  9. Максимей И.В. Имитационное моделирование на ЭВМ.  М. : Радио и связь. 1988.  232 с.
  10. Томашевський В.М. Моделирование систем. — К.: Видавнича група BHV, 2005. — 352 c.
  11. Фельдман Л.П. Чисельні методи в інформатиці / Л.П. Фельдман, А.І. Петренко, О.А. Дмитрієва. — К. : Видавнича група BHV, 2006. — 480 с.

ТЕСТУВАННЯ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ
(VIII семестр (залік))

Мета курсу — ознайомити студентів з основними підходами до методів та засобів тестування програмних систем; сформувати освоєння основних принципів побудови та функціонування процесу тестування програмного забезпечення; виробити навички та вміння по вибору методів та алгоритмів для вирішення типових задач з тестування.

На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:

  • інтегральних: розуміння базових концепції та загальної характеристики процесу тестування програмних систем, основні класичні підходи до вирішення типових задач;
  • загальних: навички використання принципів та методів застосування існуючих методів та засобів тестування програмних систем; основних напрямків розвитку та реалізації процесів тестування; моделей представлення комплексу тестуючих засобів;
  • спеціальних: формалізувати знання за допомогою різних способів представлення знань, розробляти модульну інтелектуальну систему на модельному та концептуальному рівні, проектувати набори тестуючих методів програмних системи використовувати методи та засоби тестування програмного забезпечення системи для вирішення прикладних завдань у різних предметних сферах.

Зміст дисципліни

Предмет та базові тестування програмних систем

Типи тестів. Відлагодження та тестування. Модульне тестування. Технологія TDD. Керований модульний тест. Тестування Web-додатків. Покриття коду тестами. Метрики покриття коду. Кодований тест ІК (Coded UI Test). Тестування продуктивності. Навантажувальне тестування. Функціональне тестування користувальницького інтерфейсу. Категорії тестів. Групування і запуск автоматичних тестів.

Обсяг. Дисципліна викладається у межах 4 кредитів, 120 годин, із них аудиторних — 40 годин ( 20 годин лекційних, 20 години практичних робіт, самостійна робота — 80 годин.)

Підсумковий контроль. Формою підсумкового контролю є залік.

Викладач:

  • Понеділок Вадим Віталійович, старший викладач кафедри інформатики.

ТЕХНОЛОГІЇ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНИХ ПРОДУКТІВ
(VIII семестр (залік))

Мета курсу — ознайомити студентів з основними підходами до методів та засобів розробки програмних продуктів; сформувати освоєння основних принципів побудови та функціонування процесу розробки програмного забезпечення; виробити навички та вміння по вибору методів та алгоритмів для вирішення типових задач з проектування, управління та засобами автоматизації процесів розробки інформаційних систем.

На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:

  • інтегральних: теоретичні положення щодо розробки ІС та їх головного компоненту – програмного забезпечення (ПЗ), ознайомити із сучасними підходами до вирішення цієї проблеми, зі складом та змістом технологічних операцій щодо створення ІС на різних рівнях проектування та реалізації, із засобами автоматизації проектних робіт, підходами до формалізації процесу проектування, методами управління проектуванням ІС тощо;
  • загальних: навички використання принципів та методів застосування існуючих методів та засобів проектування програмних систем; основних напрямків розвитку та реалізації процесів розробки інформайних систем; моделей представлення комплексу засобів етапів проектування інформаційних систем;
  • спеціальних: формалізувати знання за допомогою різних способів представлення знань, розробляти модульну інтелектуальну систему на модельному та концептуальному рівні, проектувати набори методів проектування програмних систем, використовувати методи та засоби розробки програмного забезпечення та систем для вирішення прикладних завдань у різних предметних сферах.

Зміст дисципліни

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДИСЦИПЛІНИ. АРХІТЕКТУРА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Поняття інформаційної системи, сфери застосування і приклади реалізації ІС. Функціональні підсистеми ІС: контур планування, контур оперативного управління, контур обліку та контролю, контур аналізу. Класифікація інформаційних систем. Класифікація за масштабом: поодинокі, групові, корпоративні ІС. Класифікація ІС за сферою застосування: системи обробки транзакцій, системи підтримки прийняття рішень, інформаційно-довідкові системи, офісні інформаційні системи. Класифікація за способом організації архітектури ІС: файл-серверна архітектура ІС, клієнт-серверна архітектура ІС, багаторівнева архітектура ІС, архітектура ІС на основі Інтернет-технологій.

ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

Поняття життєвого циклу ІС. Процеси, які відбуваються протягом життєвого циклу. Головні, допоміжні та організаційні процеси життєвого циклу ІС. Взаємозв’язок між процесами життєвого циклу ІС. Структура життєвого циклу інформаційної системи. Початкова стадія. Стадія уточнення. Стадія конструювання. Стадія переходу. Моделі життєвого циклу ІС. Каскадна модель життєвого циклу ІС, її переваги й недоліки. Спіральна модель життєвого циклу ІС, ітерації, переваги спіральної моделі. Проблеми, що виникають під час використання спіральної моделі.

МЕТОДОЛОГІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ РОЗРОБЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Методологія проектування ІС. Поняття методу і технології проектування ІС. Класифікація методів проектування ІС. Головні завдання, що має вирішувати методологія створення інформаційних систем. Складові технології проектування ІС. Основи структурного підходу до проектування ІС. Головні поняття об’єктно-орієнтованого аналізу та програмні засоби щодо його реалізації. Головні фази проектування ІС: аналіз предметної області, розроблення технічного завдання, технічне та робоче проектування ІС, введення системи в експлуатацію. Методика обстеження предметної області. Концептуальна схема предметної області. Сучасні методології проектування інформаційних систем. Методологія RAD. Об’єктно-орієнтований підхід у методології RAD. Подієве програмування і методологія RAD. Життєвий цикл інформаційної системи за методологією RAD. Методологія RUP. Методика CDM фірми Oracle. Структура життєвого циклу згідно з методологією CDM.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТУВАННЯ ТА НОРМАТИВНО-МЕТОДИЧНА ПІДТРИМКА ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Різновиди та класифікація стандартів для створення ІС. Міжнародні та вітчизняні стандарти проектування ІС. Стандарти на процеси життєвого циклу. Корпоративні стандарти проектування ІС, Канонічний підхід до проектування та його відмінності. Стадії канонічного підходу до проектування ІС. Типове проектування ІС. Організація тестування та налагодження автоматизованих інформаційних систем, обробка даних під час налагодження програм. Атестація та верифікація інформаційних систем. Проблеми впровадження та супроводження інформаційних систем. Стандарти та методики, що регламентують життєвий цикл інформаційної системи. Міжнародний стандарт ISO/IEC12207 (Information Technology – Software Life Cycle Processes) та його практичне застосування. Канонічне проектування ІС. Склад стадій та етапів канонічного проектування. Методологія RAD (Rapid Application Development) – методологія швидкої розробки додатків. Методика Oracle CDM (Custom Development Method) з розробки прикладних інформаційних систем під замовлення.

Обсяг. Дисципліна викладається у межах 4 кредитів, 120 годин, із них аудиторних — 40 годин ( 20 годин лекційних, 20 години практичних робіт, самостійна робота — 80 годин.)

Підсумковий контроль. Формою підсумкового контролю є залік.

Викладач:

  • Понеділок Вадим Віталійович, старший викладач кафедри інформатики.