Кафедра інформатики КПНУ ім. І. Огієнка

Studies in tota vita

Освітній ступінь «бакалавр» (для всіх спеціальностей університету)

ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ (ІІІ семестр (залік))

Метою вивчення навчальної дисципліни “Історія обчислювальної техніки” є створення міцного фундаменту освіти через поглиблення розуміння історичних умов виникнення та розвитку обчислювальної техніки, підвищення інтересу до різних розділів інформатики. “Історія обчислювальної техніки” є логічним продовженням вивчення дисциплін циклу професійної підготовки.

Вивчення дисципліни спрямоване на формування таких компетентностей: знання історичних періодів розвитку комп’ютерних наук та інформаційних технологій, основних представників різних наукових шкіл, поколінь ЕОМ, перспектив розвитку технічних засобів та інформаційних технологій. Компетентності, набуті у процесі вивчення дисципліни «Історія обчислювальної техніки», сприятимуть підвищенню інтересу до вивчення фахових дисциплін, високій конкурентоспроможності випускників.

Зміст навчальної дисципліни складається з одного модуля, який структуровано за такими темами:

  1. Немеханічні обчислювальні пристрої.
  2. Перші арифметичні машини.
  3. Розвиток обчислювальної техніки в XX ст.
  4. Історія інформаційних технологій в Україні.
  5. Сучасний стан та перспективи розвитку.

Обсяг вивчення навчальної дисципліни: кількість кредитів ЄКТС – 4, загальна кількість годин – 120, із них: аудиторних – 40 годин (20 годин лекційних, 20 годин практичних занять), самостійна робота – 80 годин.

Форма підсумкового контролю – залік.

Викладання дисципліни забезпечують:

  • Мястковська Марина Олександрівна, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри інформатики;
  • Розумовська Оксана Борисівна, старший викладач кафедри інформатики.

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ (ІV семестр (залік))

Мета курсу — формування в студентів сучасного рівня інформаційної та комп’ютерної культури, набуття практичних навичок застосування інформаційних технологій в професійній діяльності; підготовка студентів як фахівців для розвитку інформаційного суспільства.

На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:

  • інтегральних: формування в студентів культури роботи в інформаційних середовищах, що сприяє високій конкурентоспроможності випускників на українському і європейському ринку праці; вміння критично оцінювати інформацію, що одержана з різних джерел інформаційного середовища;
  • загальних: навички використання програмних засобів різного спрямування і навички роботи в комп'ютерних мережах, уміння використовувати інтернет-ресурси, системи опрацювання текстових документів, системи електронного документообігу, системи супроводу публічних виступів;
  • спеціальних (фахових і наукових): здатність та розуміння можливостей інформаційних систем для планування і реалізації заходів спрямованих на вирішення проблемних ситуацій в сучасному інформаційному просторі; формування інструментарію ефективної організації вивчення фахових дисциплін засобами, що надають пакети прикладних програм; готовність використати сучасні досягнення науки і передових технологій в професійній діяльності.

Зміст дисципліни

ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЇ ТА РЕСУРСИ

Інтернет-технології та ресурси; методи організації навігації в мережі Інтернет; способи пошуку інформації на інформаційних ресурсах Інтернет; хмарні технології та їх використання; створення web-сайтів; оформлення Інтернет-документів; дизайн web-сторінок; автоматизації процесу створення web-сторінок. Блоги як різновиди web-сайтів, створення та ведення блогів.

ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТООБІГ

Електронні документи. Оформлення документів та їх реквізитів за державним стандартом. Технології автоматизованої обробки тексту. Створення, зберігання, пошук документів та шаблонів. Хмарні сервіси для спільної роботи над електронним документом. Технології комп’ютерного верстання. Сучасні засоби захисту інформації в системах електронного документообігу (програмні, технологічні, організаційні). Електронний цифровий підпис.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВІЗУАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Інтерактивні мультимедійні презентації з лінійною та нелінійною структурою. Засоби створення презентацій. Інфографіка. Ресурси, для створення інфографіки. Ментальні карти, їх створення та використання.

Обсяг. Дисципліна викладається у межах 4 кредитів, 120 годин, із них аудиторних — 40 годин ( 8 годин лекційних, 32 години лабораторних робіт, самостійна робота — 80 годин.

Підсумковий контроль. Формою підсумкового контролю є залік.

Викладачі:

  • Мястковська Марина Олександрівна, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри інформатики;
  • Розумовська Оксана Борисівна, старший викладач кафедри інформатики;
  • Щирба Олеся Вікторівна, асистент кафедри інформатики.

Освітній ступінь «магістр»

Спеціальність 011 Науки про освіту (освітня програма «Освітні вимірювання»)

ХМАРНІ СЕРВІСИ В ОСВІТІ І НАУЦІ (ІІІ семестр (залік))

Метою вивчення навчальної дисципліни “Хмарні сервіси в освіті і науці” є формування у студентів навичок ефективного використання хмарних технологій у професійній діяльності. “Хмарні сервіси в освіті і науці” є логічним продовженням вивчення дисциплін циклу професійної підготовки.

Вивчення дисципліни спрямоване на формування таких компетентностей: ефективного використання хмарних технологій у професійній діяльності. Компетентності, набуті у процесі вивчення дисципліни «Хмарні сервіси в освіті і науці», сприятимуть високій конкурентоспроможності випускників як на вітчизняному, так і на міжнародному ринку праці.

Зміст навчальної дисципліни складається з одного модуля, який структуровано за такими темами:

  1. Застосування хмарних сервісів в освіті.
  2. Роль хмарних сервісів у наукових дослідженнях.
  3. Використання хмарних сервісів в освітніх вимірюваннях.

Обсяг вивчення навчальної дисципліни: кількість кредитів ЄКТС – 4, загальна кількість годин – 120, із них: аудиторних – 40 годин (20 годин лекційних, 20 годин практичних занять), самостійна робота – 80 годин.

Форма підсумкового контролю – залік.

Викладання дисципліни забезпечують:

  • Моцик Ростислав Васильович, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри інформатики;
  • Кух Аркадій Миколайович, кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри методики викладання фізики та дисциплін технологічної освітньої галузі.

ТЕСТУВАННЯ У ГАЛУЗІ HR-МЕНЕДЖМЕНТУ (ІІІ семестр (залік))

Метою вивчення навчальної дисципліни “Тестування у галузі HR-менеджменту” є ознайомлення зі специфікою використання педагогічного та психологічного тестування у галузі добору персоналу. “Тестування у галузі HR-менеджменту” є логічним продовженням вивчення дисциплін циклу професійної підготовки.

Вивчення дисципліни спрямоване на формування таких компетентностей: формування знань про основи психології кадрового менеджменту; формування знань про основні методики оцінювання особистісних та ділових характеристик персоналу; розвиток умінь розробляти та реалізувати тести у галузі HR-менеджменту. Компетентності, набуті у процесі вивчення дисципліни «Тестування у галузі HR-менеджменту», сприятимуть високій конкурентоспроможності випускників як на вітчизняному, так і на міжнародному ринку праці.

Зміст навчальної дисципліни складається з одного модуля, який структуровано за такими темами:

  1. Поняття HR-менеджменту.
  2. Використання освітніх вимірювань для відбору кандидатів на різні посади.
  3. Кадрові агентства: завдання, положення, основні напрямки роботи.
  4. Оцінювання особистісних та ділових характеристик персоналу.
  5. Світовий досвіт тестування у галузі HR-менеджменту.

Обсяг вивчення навчальної дисципліни: кількість кредитів ЄКТС – 4, загальна кількість годин – 120, із них: аудиторних – 40 годин (20 годин лекційних, 20 годин практичних занять), самостійна робота – 80 годин.

Форма підсумкового контролю – залік.

Викладання дисципліни забезпечують:

  • Моцик Ростислав Васильович, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри інформатики;
  • Мястковська Марина Олександрівна, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри інформатики.

МІЖНАРОДНІ ВИМІРЮВАННЯ В ОСВІТІ (ІІІ семестр (екзамен))

Метою вивчення навчальної дисципліни “Міжнародні вимірювання в освіті” є деталізоване вивчення міжнародних порівняльних досліджень. “Міжнародні вимірювання в освіті” є логічним продовженням вивчення дисциплін циклу професійної підготовки.

Вивчення дисципліни спрямоване на формування таких компетентностей: про консорціум організаторів міжнародних порівняльних досліджень; поглиблення знань про структуру, зміст методичного забезпечення, тестових матеріалів, звітів тощо. Компетентності, набуті у процесі вивчення дисципліни «Міжнародні вимірювання в освіті», сприятимуть високій конкурентоспроможності випускників як на вітчизняному, так і на міжнародному ринку праці.

Зміст навчальної дисципліни складається з одного модуля, який структуровано за такими темами:

  1. Організації, які займаються проведенням моніторингових досліджень.
  2. Особливості міжнародних порівняльних досліджень.
  3. Мовні тести в системі освіти.
  4. Міжнародні дослідження, адаптовані до освіти України.

Обсяг вивчення навчальної дисципліни: кількість кредитів ЄКТС – 4, загальна кількість годин – 120, із них: аудиторних – 40 годин (20 годин лекційних, 20 годин практичних занять), самостійна робота – 80 годин.

Форма підсумкового контролю – іспит.

Викладання дисципліни забезпечують:

  • Моцик Ростислав Васильович, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри інформатики;
  • Мястковська Марина Олександрівна, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри інформатики.

ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ (ІІІ семестр (екзамен))

Метою вивчення навчальної дисципліни “Захист інформаційних ресурсів” є підготовка студентів до свідомого, активного та вмілого використання сучасних засобів захисту інформаційних ресурсів. “Захист інформаційних ресурсів” є логічним продовженням вивчення дисциплін циклу професійної підготовки.

Вивчення дисципліни спрямоване на формування таких компетентностей: ефективне використання сучасних засобів захисту інформаційних ресурсів у професійній діяльності. Компетентності, набуті у процесі вивчення дисципліни «Захист інформаційних ресурсів», сприятимуть високій конкурентоспроможності випускників як на вітчизняному, так і на міжнародному ринку праці.

Зміст навчальної дисципліни складається з одного модуля, який структуровано за такими темами:

  1. Основні поняття захисту інформаційних ресурсів.
  2. Апаратно-програмні засоби захисту даних в комп'ютерних системах.
  3. Криптографічні та стеганографічні методи захисту даних.

Обсяг вивчення навчальної дисципліни: кількість кредитів ЄКТС – 4, загальна кількість годин – 120, із них: аудиторних – 40 годин (20 годин лекційних, 20 годин практичних занять), самостійна робота – 80 годин.

Форма підсумкового контролю – іспит.

Викладання дисципліни забезпечують:

  • Слободянюк Олександр Васильович, кандидат технічних наук, доцент кафедри інформатики;
  • Смалько Олена Аркадіївна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри інформатики.

Спеціальність 122 Комп’ютерні науки та інформаційні технології

ПЛАТФОРМИ КОРПОРАТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ (ІІІ семестр (залік))

Мета курсу — надання студентам поглиблених знань з теорії та практики побудови і використання інформаційних систем на великих підприємствах, у компаніях та корпораціях, ознайомити їх з передовими методами комп'ютеризації управлінських процесів.

На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:

  • інтегральних:
    1. отримання знань про теоретичні основи побудови та функціонування корпоративних інформаційних систем;
    2. ознайомлення з основами становлення, функціонування та розвитку інформаційних систем для управління підприємством і корпорацією;
    3. розгляд принципів реалізації промислової логістики у корпоративних інформаційних системах;
    4. ознайомлення із концепціями, методологіями та стандартами корпоративного управління MPR, MPR II, ERP, BPM, Workflow;
  • загальних:
    1. ознайомлення із сучасними корпоративними інформаційними системами;
    2. отримання знань про принципи і технології проектування, створення корпоративних інформаційних систем технології обміну даними в корпоративних інформаційних системах;
    3. отримання відомостей про програмне та технічне забезпечення корпоративних інформаційних систем;
  • спеціальних (фахових і наукових):
    1. ознайомлення з мовою програмування C#, основами об’єктно-орієнтованого підходу до створення програмних додатків;
    2. оволодіння навичками роботи з платформою .NET, проектування віконних додатків та створення графічних інтерфейсів користувача (GUI);
    3. уміння розробляти архітектури корпоративних інформаційних систем;
    4. уміння проектувати, реалізовувати та адмініструвати корпоративні бази даних (MS SQL Server);
    5. навички по плануванню, створенню та підтримці інфраструктури корпоративної інформаційної системи;
    6. уміння впроваджувати та адмініструвати корпоративні інформаційні системи галузевого спрямування.

Зміст дисципліни

Загальні відомості про корпоративні інформаційні системи (КІС)

Основні поняття та визначення корпоративних інформаційних систем. Класифікація та характеристики КІС. Архітектури КІС. Концепції, методології і стандарти корпоративного управління. Технології розробки програмного забезпечення КІС. Огляд сучасних КІС.

Основи програмування мовою C#

Основи мови програмування C#. Вступ до об’єктно-орієнтованого програмування. Інтерфейси. Наслідування. Програмування графічного інтерфейсу користувача в .NET

Основи створення корпоративних систем на платформі .NET

Розробка настільних додатків під платформу Windows з використанням технології .NET. Доступ до гетерогенних джерел даних за допомогою .NET. Багаторівневі архітектури КІС в .NET. Розробка веб-компонентів корпоративних систем.

Обсяг.Дисципліна викладається у межах 4 кредитів, 120 годин, із них аудиторних — 40 годин:

  • 16 годин – лекційні заняття;
  • 24 годин – лабораторні заняття;
  • 80 годин – самостійна робота.

Підсумковий контроль. Формою підсумкового контролю є залік.

Викладачі:

  • Слободянюк О.В., кандидат технічних наук, доцент кафедри інформатики;
  • Махович О.І., кандидат технічних наук, асистент кафедри інформатики.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ (ІІІ семестр (залік))

Мета курсу — ознайомити студентів з основними підходами до вирішення інтелектуальних задач; сформувати освоєння основних принципів побудови та функціонування інтелектуальних систем; виробити навички та вміння по вибору методів та алгоритмів для вирішення типових інтелектуальних задач.

На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:

  • інтегральних: розуміння базових концепції та загальної характеристики інтелектуальних систем, основні класичні підходи до вирішення типових інтелектуальних задач, основи моделювання та представлення знань (фреймові, семантичні логічні моделі), основи формалізації експертних знань та основні принципи створення та функціонування експертних систем, основні методи розпізнавання образів;
  • загальних: навички використання принципів та методів застосування існуючих інтелектуальних інформаційних систем; основних напрямків розвитку інтелектуальних систем; моделей представлення знань; моделей представлення знань для створення експертних систем;
  • спеціальних (фахових і наукових): формалізувати знання за допомогою різних способів представлення знань, розробляти модульну інтелектуальну систему на модельному та концептуальному рівні, проектувати інтелектуальні системи, експертні системи, бази знань використовувати інтелектуальні системи для вирішення прикладних завдань у різних предметних сферах.

Зміст дисципліни

ПРЕДМЕТ ТА БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ. МОДЕЛІ ПОДАННЯ ЗНАНЬ

Інтелектуальні системи: основні поняття, історія розвитку та прикладні аспекти; представлення та обробка знань в ІС; логічні моделі представлення знань; основи мови Пролог; продукційні системи; задання знань семантичними мережами; фреймові моделі представлення знань.

СТРУКТУРИ ТА СТРАТЕГІЇ ПОШУКУ В ПРОСТОРІ СТАНІВ. ОСНОВНІ МОДЕЛІ РОЗПІЗНАВАННЯ ОБРАЗІВ

Планування в просторі станів; евристичний пошук; ігрові задачі; принципи розпізнавання образів в просторі ознак; синтаксичні методи розпізнавання; експертні системи: поняття, області застосування, перспективи.

Обсяг вивчення навчальної дисципліни: кількість кредитів ЄКТС – 4, загальна кількість годин – 120, із них: аудиторних – 40 годин (10 годин лекційних, 30 годин лабораторних занять), самостійна робота – 80 годин.

Підсумковий контроль. Формою підсумкового контролю є залік.

Викладачі:

  • Понеділок Вадим Віталійович, старший викладач кафедри інформатики.

ПАРАЛЕЛЬНІ ТА РОЗПОДІЛЕНІ ОБЧИСЛЕННЯ (ІІІ семестр (залік))

Мета курсу — засвоєння студентами сучасних наукових концепцій, понять, методів та технологій створення програмного забезпечення для паралельних та розподілених комп’ютерних систем із застосуванням моделей, що ґрунтуються на спільних змінних або передачі повідомлень, придбання практичних навичок створення, тестування та експлуатації паралельного програмного продукту з використанням різноманітних засобів сучасних мов і бібліотек паралельного програмування.

На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:

  • інтегральних: знання законів, методів та методик проведення наукових та прикладних досліджень, управління інформацією та роботи з документами; формування в студентів культури роботи в інформаційних середовищах, що сприяє високій конкурентоспроможності випускників на українському і європейському ринку праці;
  • загальних: знання та розуміння загальних принципів функціонування та архітектури комп’ютерних систем та основ операційних систем, володіння системним та прикладним програмним забезпеченням; знання основних методів та підходів щодо організації, планування, керування та контролю роботами з проектування, розроблення, післяпроектного супроводу та експлуатації програмного забезпечення комп’ютеризованих систем; знання вимог чинних державних та міжнародних стандартів, методів і засобів проектування комп’ютеризованих систем, життєвого циклу їх програмного забезпечення;
  • спеціальних (фахових і наукових): знання математичних методів розробки та дослідження паралельних алгоритмів розв’язування задач моделювання об’єктів і процесів інформатизації, алгоритмів функціонування паралельних та розподілених інформаційних систем та методик оцінювання складових ефективності паралельних алгоритмів; знання методів побудови та верифікації абстрактної архітектури паралельної та розподіленої комп’ютеризованої системи та знання апаратних платформ та програмних середовищ, що відповідають побудованій архітектурі; знання основних парадигм проектування та мов моделювання програмного забезпечення комп’ютеризованих систем, методів планування життєвого циклу програмного забезпечення та розроблення моделі керування ресурсами; знання базових та спеціалізованих технологій розроблення програмного забезпечення комп’ютеризованих систем.

Зміст дисципліни

МОДЕЛІ ПАРАЛЕЛЬНИХ ОБЧИСЛЕНЬ

Аналіз паралельного алгоритму, дослідження його ефективності, виявлення проблематики та розробка прототипу паралельної програми; взаємодія процесів на основі моделі спільних змінних; реалізація паралельних алгоритмів на платформі передачі повідомлень (MPI); особливості технології OpenMP. Типові задачі синхронізації паралельних процесів. Семафори. Механізм синхронізації паралельних процесів «Монітор». Задача взаємного виключення. Класичні задачі синхронізації: «Виробники-споживачі», «Читачі-письменники», «Філософи, що обідають».

ПАРАДИГМИ РОЗПОДІЛЕНИХ ОБЧИСЛЕНЬ

Теоретичні та прикладні аспекти проектування розподілених обчислювальних систем. Поняття розподілених обчислень та розподіленої системи. Цілі побудови розподілених систем. Вимоги до розподілених систем: прозорість, відкритість, масштабованість. Взаємодія у розподілених системах. Фізичний час. Синхронні та асинхронні розподілені системи. Логічний годинник. Загальні принципи побудови логічного годинника. Скалярний час Лемпорта. Векторний час. Матричний час. Взаємне виключення у розподілених системах. Програмний інструментарій проведення експериментів на Ґрід-платформах.

Обсяг. Дисципліна викладається у межах 4 кредитів, 120 годин, із них аудиторних — 40 годин ( 10 годин лекційних, 30 години лабораторних робіт, самостійна робота — 80 годин.

Підсумковий контроль. Формою підсумкового контролю є залік.

Викладачі:

  • Махович О.І., кандидат технічних наук, асистент кафедри інформатики.

КОМП’ЮТЕРНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ (ІІІ семестр (екзамен))

Мета курсу — освоєння основних принципів побудови математичних моделей об'єктів і технологічних процесів та методів оптимізації їх параметрів на основі обчислювальних експериментів.

На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:

  • знати основи планування, проведення та обробки результатів експерименту, основи методів оцінки результатів досліджень, способи подання науково-технічної інформації;
  • вміти виконувати постановку і проведення експерименту, правильно класифікувати і знаходити науково-технічну інформацію та оформляти результати досліджень в прикладній області; застосовувати сучасні програмні засоби при проведенні обчислювальних експериментів.

Зміст дисципліни

Методологія математичного моделювання.

Експериментальний аналіз випадкової величини. Перевірка статистичних гіпотез. Метод рангової корекції. Однофакторний дисперсійний аналіз. Двофакторний дисперсійний аналіз. Трифакторний дисперсійний аналіз. Методи насичених планів. Методи зверхнасичених планів. Метод випадкового балансу.

Активний та пасивний експеримент експеримент.

Повний факторний експеримент. Планування експерименту. Проведення експерименту. Обробка і аналіз результатів експерименту. Дробовий факторний експеримент. Центральні композиційні плани. Метод регресійного аналізу. Обробка даних пасивного експерименту. Методи оптимізації. Метод Гауса-Зейделя. Метод випадкового пошуку. Градієнтні методи. Метод Бокса-Уілсона.

Обсяг. Дисципліна викладається у межах 4 кредитів, 120 годин, із них аудиторних — 40 годин (12 годин лекційних, 28 години лабораторних робіт, самостійна робота — 80 годин.

Підсумковий контроль.Формою підсумкового контролю є іспит.

Викладачі:

  • Іванюк В.А., кандидат технічних наук, доцент кафедри інформатики.

РОЗПОДІЛЕНІ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ СИСТЕМИ (ІІІ семестр (екзамен))

Мета курсу — сформувати у студентів знання, вміння та навички, необхідні для оволодіння основами роботи OLAP (Online Analytical Processing – оперативна аналітична обробка); ознайомити з теоретичними основами побудови сховищ даних та їх застосування для збору та аналізу інформації; розкрити проблеми збереження та переробки аналітичної інформації; дати практичні навички створення сховища даних, навички роботи із Microsoft SQL Server Analysis Services.

На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:

  • інтегральних: знання законів, методів та методик проведення наукових та прикладних досліджень та управління інформацією; формування в студентів культури роботи в інформаційних середовищах, що сприяє високій конкурентоспроможності випускників на українському і європейському ринку праці;
  • загальних: знання методології системних досліджень, методів дослідження та аналізу складних природних, техногенних, економічних та соціальних об'єктів та процесів, розуміння складності об’єктів та процесів різної природи, їх різноманіття, багатофункціональність, взаємодію та умови існування для розв’язання прикладних і наукових завдань в галузі системних наук та кібернетики; знання математичних методів побудови та аналізу моделей природних, техногенних, економічних та соціальних об'єктів та процесів інформатизації, розробки математично обґрунтованих алгоритмів функціонування комп’ютеризованих систем (інформаційних систем, систем штучного інтелекту тощо); знання вимог чинних державних та міжнародних стандартів, методів і засобів проектування комп’ютеризованих систем, життєвого циклу їх програмного забезпечення; знання та розуміння основ програмування, мов різних рівнів та їхніх переваг для розв’язання конкретних задач, методів розроблення програмного забезпечення комп’ютеризованих систем з використанням сучасних технологій.
  • спеціальних практичних: знання методів побудови концептуальної, логічної та фізичної моделей проектування систем керування базами даних, знання та розуміння понять та фундаментальних положень з теорії сховищ даних, методів формування сховищ даних; вміння виконувати аналіз предметної області та розробляти структуру сховища даних; знання та розуміння поняття багатовимірних кубів даних та методів їх побудови, вміти використовувати інструменти Microsoft SQL Server для створення багатовимірних баз даних; знання базових та спеціалізованих технологій розроблення програмного забезпечення комп’ютеризованих систем; знання особливостей функціювання служб Analysis Services та їх взаємодії з Microsoft SQL Server; знання методів та правил експлуатації та обслуговування системного та прикладного програмного забезпечення комп’ютеризованих систем.

Зміст дисципліни

МОДЕЛІ БАГАТОВИМІРНИХ ТА РОЗПОДІЛЕНИХ БАЗ ДАНИХ

Багатовимірні моделі даних: гіперкуб; операції маніпулювання даними (операція зрізу, обертання, згортки і деталізації); залежності даних у багатовимірній моделі. Моделі розподілених даних: основні означення; логічна архітектура розподілених баз даних; архітектура програмно-технічних засобів розподілених СКБД. Забезпечення цілісності розподілених даних: розподілене зберігання даних; горизонтальна, вертикальна та змішана фрагментація даних; реплікація даних, керування репліками. Алгоритми та методи оптимізації запитів у розподілених базах даних: обчислення запитів на нефрагментованих відношеннях; обчислення з’єднання відношень; стратегія напівз’єднання. Обчислення розподілених запитів: відношення з горизонтальною, вертикальною, породженою горизонтальною та зі змішаною фрагментацією; обчислення селекції, з’єднання. Обробка розподілених транзакцій: вимоги ACID; загальна схема роботи розподілених транзакцій; режими блокування даних; надійність обробки розподілених транзакцій.

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ РОЗПОДІЛЕНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

Застосування розподілених та багатовимірних баз даних в інформаційно-аналітичних (OLAP) системах: поняття і модель даних OLAP; архітектура OLAP-систем; клієнтські та серверні OLAP-засоби; технічні аспекти багатовимірного зберігання даних. Програмне забезпечення OLAP: загальні відомості про багатовимірний аналіз даних за допомогою служби Microsoft SQL Server Analysis Services (SSAS); інструменти керування службою SSAS (SSDT, SSMS); архітектура SSAS (логічна, фізична); архітектура програмування SSAS (об’єкти AMO, мова ASSL, постачальник даних ADOMD.NET). Проектування та реалізація багатовимірних баз даних: типи проектів BI; створення проекту служб в середовищі SSDT, папки проекту, типи файлів; запити до багатовимірних БД. Консолідація даних: організація процесів злиття даних із різнорідних сховищ даних; заповнення сховищ даних і вітрин даних; очищення і стандартизація даних. Створення потоку керування та потоків даних пакету SSIS. Бізнес-аналітика і Transact-SQL.

Обсяг. Дисципліна викладається у межах 4 кредитів, 120 годин, із них аудиторних — 40 годин ( 12 годин лекційних, 28 години лабораторних робіт, самостійна робота — 80 годин.

Підсумковий контроль. Формою підсумкового контролю є екзамен.

Викладачі:

  • Махович О.І., кандидат технічних наук, асистент кафедри інформатики.

Спеціальність 242 Туризм

СПЕЦИФІКА КОМУНІКАЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ (ІІІ семестр (залік))

Метою вивчення навчальної дисципліни “Специфіка комунікації та інформаційне забезпечення туристичного бізнесу” є формування в студентів сучасного рівня інформаційної та комп’ютерної культури, набуття практичних навичок застосування інформаційних технологій в професійній діяльності; підготовка студентів як фахівців для розвитку інформаційного суспільства. “Специфіка комунікації та інформаційне забезпечення туристичного бізнесу” є логічним продовженням вивчення дисциплін циклу професійної підготовки.

На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:  формування в студентів культури роботи в інформаційних середовищах, що сприяє високій конкурентоспроможності випускників на українському і європейському ринку праці; вміння критично оцінювати інформацію, що одержана з різних джерел інформаційного середовища; навички використання програмних засобів різного спрямування і навички роботи в комп'ютерних мережах, уміння використовувати інтернет-ресурси, системи опрацювання текстових документів, системи електронного документообігу, системи супроводу публічних виступів; здатність та розуміння можливостей інформаційних систем для планування і реалізації заходів спрямованих на вирішення проблемних ситуацій в сучасному інформаційному просторі; формування інструментарію ефективної організації вивчення фахових дисциплін засобами, що надають пакети прикладних програм; готовність використати сучасні досягнення науки і передових технологій в професійній діяльності.

Компетентності, набуті у процесі вивчення дисципліни «Специфіка комунікації та інформаційне забезпечення туристичного бізнесу», сприятимуть підвищенню інтересу до вивчення фахових дисциплін, високій конкурентоспроможності випускників.

Зміст дисципліни складається з одного модуля, який структуровано за такими темами:

Тема 1. Інтернет-технології та ресурси

Інтернет-технології та ресурси; методи організації навігації в мережі Інтернет; способи пошуку інформації на інформаційних ресурсах Інтернет; хмарні технології та їх використання; створення web-сайтів; оформлення Інтернет-документів; дизайн web-сторінок; автоматизації процесу створення web-сторінок. Блоги як різновиди web-сайтів, створення та ведення блогів.

Тема 2. Електронний документообіг

Електронні документи. Оформлення документів та їх реквізитів за державним стандартом. Технології автоматизованої обробки тексту. Створення, зберігання, пошук документів та шаблонів. Хмарні сервіси для спільної роботи над електронним документом. Технології комп’ютерного верстання. Сучасні засоби захисту інформації в системах електронного документообігу (програмні, технологічні, організаційні). Електронний цифровий підпис.

Тема 3. Організація візуальної комунікації

Інтерактивні мультимедійні презентації з лінійною та нелінійною структурою. Засоби створення презентацій. Інфографіка. Ресурси, для створення інфографіки. Ментальні карти, їх створення та використання.

Обсяг вивчення навчальної дисципліни: кількість кредитів ЄКТС – 4, загальна кількість годин – 120, із них: аудиторних – 40 годин (10 годин лекційних, 30 годин практичних занять), самостійна робота – 80 годин.

Підсумковий контроль. Формою підсумкового контролю є залік.

Викладання дисципліни забезпечують:

  • Федорчук Володимир Анатолійович, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інформатики;
  • Розумовська Оксана Борисівна, старший викладач кафедри інформатики.