Кафедра інформатики КПНУ ім. І. Огієнка

Studies in tota vita

Джон Дьюї

Джон Дьюї народився 20 жовтня 1859 р. в м. Берлінгтоні, у невеликому північному штаті Вермонт, у родині тютюнового фабриканта. По закінченні школи він почав учитися у Вермонтському університеті за програмою вільних мистецтв. З особливою пристрастю займався філософією під керівництвом професора Торея, що читав курс філософії етики. Після закінчення університету Дьюї викладав в 1879-1881 рр. у приватній середній школі в Ойл Сіті (Пенсільванія), директором якої була його двоюрідна сестра.

Працюючи в школі, Джон продовжував інтенсивні заняття філософією. В 1881 р. він направив свою першу статтю "Метафізичне сприйняття матеріалізму" в "Журналі філософії", навколо якого групувалося філософське суспільство Сент-Луїса. Стаття була прихильно прийнята, опублікована, а її авторові рекомендували продовжити філософський пошук. Це визначило остаточний вибір життєвого шляху – він вирішив стати філософом. Він хотів займатися світською філософією й вступив в університет Джона Хопкінса, де йому пощастило зустрітися й співробітничати із блискучим науковим "тріо" - Чарльзом Пірсом, що читав курс логіки, Стенлі Холом, фахівцем в області експериментальної психології, і Джорджем Морісом, що викладав історію філософії. Всі троє дуже вплинули на формування філософських, психологічних і педагогічних поглядів молодого аспіранта, особливо Моріс, що розкрив перед молодим ученим глибини німецької філософії, зокрема Гегеля й Канта. В 1884 р. Дьюї захистив дисертацію на тему "Психологія Канта" і за рекомендацією Моріса приступився до викладання в університеті штату Мічиган, у якому 10 років (1884-1894) вів викладацьку й наукову діяльність. У Мічиганському університеті Дьюї читав курс етики й публікував свої перші книги: "Етика демократії" (1888), "Нариси критичної теорії етики" (1891), "Вивчення етики: програма" (1894). Згодом всі ці роботи ввійшли у велику працю "Етика" (1908).

У 1894 р. президент Чиказького університету Вільям Харпер запросив молодого професора на посаду завідувача кафедрою філософії. Дьюї активно співробітничав з рядом видних учених університету – соціологами, філософами, антропологами. В 1896 р. разом зі своєю дружиною він створює при університеті школу-лабораторію, призначення якої полягало в перевірці його філософських і психологічних ідей. Чиказький період у житті Дьюї (1894-1904) – найбільш активний і плідний в області педагогіки. Він ідейно направляє роботу школи-лабораторії, допомагає в розробці нових форм і методів навчання дітей у початкових класах. Наприкінці 1890-х років він прочитав серію лекцій про "нову освіту" для батьків школи. Лекції склали книгу під загальною назвою "Школа й суспільство". В 1904 р. через негаразди з керівництвом університету, пов'язаних зі школою-лабораторією, Дьюї залишає Чикаго. Він приймає запрошення одного з найстарших і престижних університетів – Колумбійського – зайняти місце керівника кафедри філософії. У Колумбійському університеті Дьюї залишався до кінця свого життя (з 1930 року – як почесний професор) і в основному займався розробкою філософських проблем. Великі роботи, створені в цей період ("Як ми думаємо", "Реконструкція філософії", "Проблеми людини" і ін.), прославили його ім'я не тільки в країні, але й в усьому світі. Маючи світову популярність, уже в досить похилому віці він відправляється наприкінці 1920-х років у тривалі подорожі по країнах, у яких відбулися революційні перетворення, що покінчили з монархістсько-диктаторськими режимами (Росія, Китай, Мексика, Туреччина). Джон Дьюї вдруге одружився в 88 років, взяв двох прийомних дітей і помер 1 червня 1952 року в Нью-Йорку.

Основні праці: "Психологія і педагогіка мислення", "Як ми думаємо", "Реконструкція філософії", "Проблеми людини", "Етика демократії" (1888), "Нариси критичної теорії етики" (1891), "Вивчення етики: програма" (1894), сотні статей і книг з різноманітних проблем філософії і суспільного життя.

 Джерело:  http://webhp.kspu.edu

Gravatar

Comments

Comments are closed on this post.